Так у світі повелося, я люблю її волосся, Я люблю її тонкі вуста. Та невдовзі прийде осінь - ми усі розбіжимося По русифікованих містах. Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна, Буде пити - не п'яніти від дешевого вина. Моя дівчинко печальна, моя доле золота, Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста...
12 дек 2012 в 04:35