... Не знаю я, чи знов сюди прийду, Та залишаю замість себе Ті квіти, що знайшов в саду Для тебе, для тебе я. А, може, завтра ти пройдеш ось тут, Де вітер пелюстки колише. Та знай, я щастя своє тут Залишив, залишив Я...
Хто ти є? — Ти взяла моє життя І не віддала. Хто ти є? — Ти випила мою кров І п'яною впала. Твої очі кличуть, хочуть мене, Ведуть за собою Хто ти є? Й ким би не була ти, Я не здамся без бою! Я не здамся без бою!
Я біжу назустріч вітру, аж на край землі Де, я вірю, залишилось щось хороше Я не знаю дім в якій мій стороні Я не знаю чи повернусь я туди ще Навколо кружляють тисячі життєвих сцен Стрімко розбиваючись об каміння часу На великій відстані сняться мені сни Образи людей, яких давно не бачив Дім завжди чекає тебе поглядом у вікні Рідні очі так жадають зустрічі з тобою Подаруй світло... Подаруй світло мені... Подаруй світло...
Шукай в телефоні мій слід Цілуй в вікно мої губи Як знак на моєму плечі ти квітка, ти квітка-а Шукай в телефоні мій слід Цілуй в вікно мої губи Так швидко в моєму житті , Так швидко ти квітка
Ти знаєш, як я за тобою сумую. Я не знаходжу собі місця – Вибігаю з дому, цілу ніч мандрую Вулицями міста. Самотнього, як я, самотнього, як ти. Міста, що поєднало мене з тобою, Міста, що розлучило тебе зі мною. Я хотів би запитати – навіщо? Та замість відповіді тільки вітер свище…
В твоїх очах залишy я бездонний жаль, Безмежнy тyгу i печаль. Hе вiдпyскай, не вiдпyскай нiколи Своїх очей печаль зимовy. В твоїх очах залишy я весь подих лiта, Весь подих сонця й вiтpy. Усе що даpувало й забиpало Ранкове сонце й свiтло.
Вдруг как в сказке скрипнула дверь, Все мне ясно стало теперь. Столько лет я спорил с судьбой Ради этой встречи с тобой. Мёрз я, где-то я плыл за моря, Знаю, это было не зря Все на свете было не зря Не напрасно было!
Ты снимаешь вечернее платье Стоя лицом к стене И я вижу свежие шрамы На гладкой как бархат спине Мне хочется плакать от боли Или забыться во сне Где твои крылья, Которые так нравились мне?
А ты знаешь, всё когда-нибудь проходит. Но за зимою новая весна приходит. Поднимет флаги, отмеряя время наше, И только небо станет завтра надень старше И на парадах и под грохотом картечи, На днях рождений снова задувая свечи, Ты скажешь эти важные слова такие: "Запомни нас, планета, навечно молодыми!"
20 сен 2013 в 23:57
Около меня...